Роль сім'ї у становленні особистості в юнацькому віці
Все те що є в нашому характері, все що ми беремо з собою у своє доросле життя, закладено у нас в сім’ї, в години сімейного спілкування, сімейного відпочинку.
Звичайно, світ людини формують і школа, і вулиця, і кіно, і книга, зараз ще можна додати Інтернет… Але, сім’я і тільки сім’я, є тим середовищем, тим місцем, де проходить формування особистості, де дитина вперше дізнається про навколишній світ, про добро і зло, де формуються її звички і уміння, погляди, життєві цілі, потреби, здібності.
В сім’ї розвиваються всі наші почуття і емоції, через сім’ю ми засвоюємо соціальний досвід, переймаємо традиції.
Марк Твен колись сказав , що те, як складається життя дорослої людини, яких успіхів в житті вона досягає, залежить від того, як вона прожила від 15 до 25 років.
То ж якою є особистість в юнацькому віці і що ще може зробити сім’я для її нормального розвитку?
Основне завдання юнацького віку – самовизначення: професійне та особистісне. Що стосується професійного самовизначення , то перші кроки вже зроблено, ваші діти здобувають кваліфікацію молодшого бакалавра в певному напрямі декоративно-прикладного мистецтва. І якщо на цьому етапі вони хочуть щось змінити в своїй майбутній професійній діяльності вони можуть стати і викладачами однієї з тих дисциплін, яку вивчають, чи обрати споріднену професію.
Особистісне самовизначення вимагає від молодої людини зайняти позицію дорослої людини, певне місце в суспільстві. На період ранньої юності припадає становлення моральної самосвідомості, становлення світогляду.
1. Інтелектуальна зрілість ( в т.ч. морально-світоглядна) готовність ставити і вирішувати перед собою різні життєві завдання в цьому віці очевидна.
Сім’я має створити умови для цього, а також сприяти розвитку таких рис як самостійність, цілеспрямованість, вміння приймати рішення, реалізовувати їх, а не жити за вказівкою батьків. У молодих людей має появитись життєвий план, має бути свідома установка на побудову власного життя (план їхній, а деякі деталі ваші) Вік 20-22 роки: план на все життя (Так описує це амер. журналістка Гейл Шіхі) В цьому віці план малюється широкими мазками в сильному максималістському дусі. Стати президентом країни (варіанти: лауреатом Нобелівської премії , кращим футболістом світу…) одружитися ( і далі йде перелік формальних параметрів нареченої: зріст, вага, колір очей..), мати п’ятеро дітей, окремий будиночок , авто, жити за кордоном.
Через певний період молода людина розуміє, що не стане президентом (чи лауреатом) ніколи, і блондинка з голубими очима, з котрою він одружився –це не та жінка, з якою він хотів би прожити все життя. План потребує коректування: можна ще стати президентом фірми чи чемпіоном інституту.
2. Серед моральних проблем, які хвилюють юнацтво, знаходяться проблеми добра і зла, справедливості і беззаконня, порядності та аморальності. Бурхливі соціальні події, які відбулися за останні 20 років у більшості сучасних юнаків та дівчат (які народились і живуть в роки незалежності України) виробили таку психологію, яка відрізняється від вашої психології в юнацькому віці.
Це відкритіший і сміливіший погляд на світ, включення в обговорення проблем, які зовсім недавно вважались не характерними для юності , непедагогічними, ідейно невиправданими (наприклад, питання релігії, бізнесу, сексу, поведінки вчителів, і батьків, їх критика і т.п.)
І вирішуючи особисто для себе такі питання як становлення особистої моральності, політичні погляди, ставлення до релігії , вибір професії , вони в основному орієнтуються на своїх батьків, на свою сім’ю, а не на викладачів чи друзів. Інша річ, коли йдеться про моду, смаки, способи проведення дозвілля. Тут вони орієнтуються на ЗМІ, друзів, друковані видання, а не на смаки батьків. Адже ви не у великому захоплення від пірсингу чи татуюваня?
А ось таке питання як ставлення до куріння чи вживання алкогольних напоїв – як воно вирішується батьками, так і наслідується дітьми. Якою б переконливою не була ваша і наша пропаганда, якщо є приклад куріння матері, то таку дитину словами ніколи не переконаєш. У 60% такі діти стають курцями.
3. Одна з центральних проблем підліткового віку – перебудова взаємин із дорослими - залишається актуальною і в період ранньої юності. Вони і надалі прагнуть звільнитися від контролю і надмірної опіки зі сторони викладачів та батьків, а також від установлених ними норм і порядків.
Є потреба досягти автономності у поведінці ( це легко) емоційної автономності (це важче) . Щоб стати дорослою, молода людина має розірвати емоційну залежність від батьків, включити свої стосунки з ними до нової, складнішої системи емоційних уподобань і симпатій, центром якої вже будуть не батьки, а вона. Це явище відчуження хвилює батьків, але воно тимчасове і мине, якщо безцеремонність батьків не закриє внутрішній світ дитини перед ними назавжди.